Не вижу смысла пересказывать богословов (а наше мнение в этих вопросах мало что стоит, мы некомпетентны). Свои же субъективные переживания, которые могу привести в качестве доказательства бытия Бога, я не приведу только потому, что вряд ли смогу их выразить во всей полноте...
Просто говоря, я верю. И эта самая вера открывает мне знание. Но знание это - духовного порядка (т.е. духовное знание). Истинным критерием такого знания есть любовь. Говорит ли тебе о чём-то факт существования не только "земной любви" (между мужчиной и женщиной), но и "абсолютной любви" (Божественной любви, которую проповедовал Иисус)? Именно эта абсолютная любовь, по словам Христа, есть проявление Божьей воли, т.е. Бога. Никто до Иисуса Христа не проповедовал о любви в таком её осмыслении. И именно наличие этой любви в мире я могу привести в качестве доказательства существования Бога. Хотя как раз мне-то эти доказательства уже не нужны, потому что когда-то я смог переступить порог неверия. И после того на многие вещи пролился свет, пришло иное понимание. Одновременно с тем я столкнулся с проблемой собственного невежества, появилось много работы над собой. Человеку, привыкшему всё рационально осмысливать, трудно просто взять и поверить. Трудно... И оттого я не ставлю целью, чтобы кто-то сказал: "Да, ты меня убедил" или "Нет, не убедил"... Ещё чего! Не это моя цель. Просто пытаюсь поделиться видением вопроса, чтобы люди не считали веру невежеством, а, напротив, стремились к ней, как к спасательному кругу. Или, по крайней мере, относились к ней без предрассудков.
среда, 27 августа 2008 г.
о Боге
На счет того, что Бог в качестве любви, рая, желанной обители, ради которй стоит жить... А потом умереть? Какой смысл себя обманывать всю жизнь, ЗАСТАВЛЯТЬ верить в Бога только ради того, чтобы верить в мирской успех, ради достижения богатсва, славы, власти, ума и т.п. Мне кажеться психологическое и религиозное понятия Бога не совместимы. То есть, они совместимы только для тех, кому профессионально необходимо теософические знания не просто принимать на веру, но и трактовать, обосновывать, обсуждать. Таковыми огут быть педагоги, психологи, теологи. Однако, не думаю, что избравши заведомо и сознательно продолжая такую каръеру, можно справиться с душевным любопытством. Но тогда это уже не так страшно, когда есть твердая Небесная твердь под ногой.
Вера, Надежда, Любовь - вот сила, братья и сестры мои по разуму.
Вера, Надежда, Любовь - вот сила, братья и сестры мои по разуму.
НЕА 
Ну, я думаю, ради того, чтобы мы не сочли, что Вы, пан Сивериус, сами не знаете, о чем талмудите, думаю стоит раскрыть ваше мнение. И о пятидесятниках попрошу поподробнее.
Кстати, на счет математики. Её ведь придумали люди, а в теме о БОГЕ мы раскрываем не раскрытое, духовное. Грубая и замкнутая мтематика здесь приводится в качестве чисто наглядного представления. Да и при чем здесь вообще бесконечность. Альфа и Омега не бесконечны вовсе, ибо тогда они перестали бы иметь смысл вообше. Есть Альфа - начало, Омега - конец, а все, что между ними - дискретно, конечно, посчитано. Посчитано, но не людьми.
Кто может сказать, сколько во Вселенной тяжелых частиц? А кварков?
Никто, а тем не менее их число в данный момент конечно.
Но, да необ этой материалистичной ерунде. Материя проста, как табуретка. А Бог, боги-стихии, эволюция, Христос, Стимул жизни - Вот что чрезвычайно сложно для нас всех, столь разных и разобщенных людей. Мы все не хотим никого обижать, и я тоже. Заранее искренне извиняюсь, но я абсолютно не понимаю, как можете говорить, что Бога-креатора-димиурга нет, а есть только, коротко говоря, материя. Мы все законченные материалисты, которые не могут вырваться из своих узеньких понятий, доводов, аргументов и т.п. и .д.
Во-первых к приверженцам эволюции:
Можете ли Вы сказать, по какой причине материя с бешенной для галактических масштабов скоростью сотворила на крошечном осколке материи такое потрясающее по своим качествам образование - ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ. Что заставило в столь короткие сроки путем естественного отбора и удачного стечения обстоятельств по атому собраться именно в сложное думающе существо, которое к тому же вопреки своей передовитости и могуществу (поболе, чем у динозавров) не эволюционирует абсолютно вот уже тысячи лет. Хуже того, Чел. деэволюционирует - деградирует. И все этот ваш материализм херов, ведь изза него опошляемся.
Далее, тем, кто считают, что нет Бога-творца, а есть только ветерок, земелька, солнышко... Тоже материализм. А откуда по вашему все эти ваши боги, которых тысячи. Их люди придумали? О нет, ветер был прежде человека, а Чел. его назвал, обожествил (приметы - метеорология современная, магия - наука сейчас, язычество - очередная ступенька ДУХОВНОЙ эволюции Чела.), покорил (паруса, винд-серфинг...), унизил ( сейчас за этими богами ведут постоянное наблюдение из космоса, даже когда писают.. дожди льют). Извините, но умилять себя сказочками о могучих богах, котрые живут среди нас - не передмет нашего разговора. Мы обсуждаем существование именно единого Бога-творца-отца, будь-то Иегова, Христос, Аллах, Будда или еще кто-то, кто является димиургом ВСЕГО по существу, но не по названию.
Не вешайте лапшу на уши. Разговор ведь очень и очень серьезный. Не закрывайтесь юмором и обидами, как щитами и стенами соотв., которые лишь мешают дискуссии. И харе придираться к словам и формулировкам. Давайте просто читать, понимать друг друга и писать конструктивные ответы или предложения.
Ну, я думаю, ради того, чтобы мы не сочли, что Вы, пан Сивериус, сами не знаете, о чем талмудите, думаю стоит раскрыть ваше мнение. И о пятидесятниках попрошу поподробнее.
Кстати, на счет математики. Её ведь придумали люди, а в теме о БОГЕ мы раскрываем не раскрытое, духовное. Грубая и замкнутая мтематика здесь приводится в качестве чисто наглядного представления. Да и при чем здесь вообще бесконечность. Альфа и Омега не бесконечны вовсе, ибо тогда они перестали бы иметь смысл вообше. Есть Альфа - начало, Омега - конец, а все, что между ними - дискретно, конечно, посчитано. Посчитано, но не людьми.
Кто может сказать, сколько во Вселенной тяжелых частиц? А кварков?
Никто, а тем не менее их число в данный момент конечно.
Но, да необ этой материалистичной ерунде. Материя проста, как табуретка. А Бог, боги-стихии, эволюция, Христос, Стимул жизни - Вот что чрезвычайно сложно для нас всех, столь разных и разобщенных людей. Мы все не хотим никого обижать, и я тоже. Заранее искренне извиняюсь, но я абсолютно не понимаю, как можете говорить, что Бога-креатора-димиурга нет, а есть только, коротко говоря, материя. Мы все законченные материалисты, которые не могут вырваться из своих узеньких понятий, доводов, аргументов и т.п. и .д.
Во-первых к приверженцам эволюции:
Можете ли Вы сказать, по какой причине материя с бешенной для галактических масштабов скоростью сотворила на крошечном осколке материи такое потрясающее по своим качествам образование - ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ. Что заставило в столь короткие сроки путем естественного отбора и удачного стечения обстоятельств по атому собраться именно в сложное думающе существо, которое к тому же вопреки своей передовитости и могуществу (поболе, чем у динозавров) не эволюционирует абсолютно вот уже тысячи лет. Хуже того, Чел. деэволюционирует - деградирует. И все этот ваш материализм херов, ведь изза него опошляемся.
Далее, тем, кто считают, что нет Бога-творца, а есть только ветерок, земелька, солнышко... Тоже материализм. А откуда по вашему все эти ваши боги, которых тысячи. Их люди придумали? О нет, ветер был прежде человека, а Чел. его назвал, обожествил (приметы - метеорология современная, магия - наука сейчас, язычество - очередная ступенька ДУХОВНОЙ эволюции Чела.), покорил (паруса, винд-серфинг...), унизил ( сейчас за этими богами ведут постоянное наблюдение из космоса, даже когда писают.. дожди льют). Извините, но умилять себя сказочками о могучих богах, котрые живут среди нас - не передмет нашего разговора. Мы обсуждаем существование именно единого Бога-творца-отца, будь-то Иегова, Христос, Аллах, Будда или еще кто-то, кто является димиургом ВСЕГО по существу, но не по названию.
Не вешайте лапшу на уши. Разговор ведь очень и очень серьезный. Не закрывайтесь юмором и обидами, как щитами и стенами соотв., которые лишь мешают дискуссии. И харе придираться к словам и формулировкам. Давайте просто читать, понимать друг друга и писать конструктивные ответы или предложения.
отвечу
Раз уж понесло меня по философии, то эту тему я миновать просто не могу. Всё нижеприведённое есть ничто иное, как имхо
Бог, конечно, есть, но он никому себя не навязывает - испокон вера была решающим фактором. Ну да не о ней речь сейчас. Бога, в принципе, можно рассматривать с разных сторон - и как "систему", с научной точки зрения, и как личность - с точки зрения веры и религии. Я нахожу глупыми споры между этими двумя позициями, ведь и человека можно рассмотерть и как 1. "биологическое существо, способное абстрактно мыслить, вследстви... прочее, прочее...", но и как 2. личность, с которой можно, забыв обо всём, просто пообщаться, совершенно не досадуя на то, что с научной т. з. ты всего лишь высокоразвитое существо. О научной т. з. как-то не думается, когда общаешься, например, с любимым человеком - ты просто наслаждаешься общением! Это же применимо и к Богу. Ты можешь рассматривать его как Закон Приролы (утрировано), но можешь, будь на то твоя воля, как Личность. И нисколько не ошибёшься, а, напротив, обнаружишь, что Бог-то действительно Живой.
Бог, конечно, есть, но он никому себя не навязывает - испокон вера была решающим фактором. Ну да не о ней речь сейчас. Бога, в принципе, можно рассматривать с разных сторон - и как "систему", с научной точки зрения, и как личность - с точки зрения веры и религии. Я нахожу глупыми споры между этими двумя позициями, ведь и человека можно рассмотерть и как 1. "биологическое существо, способное абстрактно мыслить, вследстви... прочее, прочее...", но и как 2. личность, с которой можно, забыв обо всём, просто пообщаться, совершенно не досадуя на то, что с научной т. з. ты всего лишь высокоразвитое существо. О научной т. з. как-то не думается, когда общаешься, например, с любимым человеком - ты просто наслаждаешься общением! Это же применимо и к Богу. Ты можешь рассматривать его как Закон Приролы (утрировано), но можешь, будь на то твоя воля, как Личность. И нисколько не ошибёшься, а, напротив, обнаружишь, что Бог-то действительно Живой.
решим
Вы, конечно, умные в цитировании Канта. Но не все же его читали. Что скажете на этот бред, который я написал и сам ничего не понял:
Что есть Бог, как понятие? Для меня всю жизнь Богом было приблизительно то же, чем является, к примеру, организм человека для одной единственной клетки из этого же организма. А еще Богом всегда было нечто непознанное и непознаваемое, грандиозное, а ещё то, что по всем параметрам сложнее и выше человека. Я думаю, что с этим согласятся все? (не соглашайтесь, так будет интереснее).
Лично мои допущения: Бог-это человечество (все люди, а не группы людей), а так же Вселенная, ну и так далее. Т.е., это его формы в разных исторических эпохах и локальных этно-группах. На самом деле, человек не может выбрать мать, родину и Бога. А Бог - для всех один, какие формы не обретет.
И так, Бог-это нечто, что было до Вселенной, а точнее, он есть Ничто, пустота, абсолютный вакуум (абсолют), не имеющий пространства и времени (но который всё это и создал после себя). Думаю, называть Его пустотой будет более понятно в моей речи, чем Ничто. Далее, эта пустота познала саму себя: «Вначале было Слово, Слово было у бога и Слово было Бог». Проще и короче говоря, информация пустоты (что есть по сути пустота) познала саму себя: пустота познала пустоту, информация записала себя в себе, самокопировалась, создала свой виртуальный образ в самой себе, запомнила себя. Тут же, как может информация храниться в пустоте?
Что такое информация? Здесь. Информация ? это и есть сама пустота. Материально ее не существует. Есть только материальные носители её, но сами ею не являются. Например, магнитный диск, в котором носителями являются намагниченные или размагниченные атомы. Но, для того чтобы прочитать информацию, мало чувствовать порядок намагниченности. Нужен «дешифратор» - компьютер, который по целой системе расшифровывает, подает на дисплей. Дисплей ? тоже только носитель, выпускающий электроны по порядку, по закономерности? Наконец, наши мозги ? тоже носитель, но не информация по сути. Даже если просмотреть пути электрических импульсов по нейронам, мы все равно не поймем, что видит, что представляет этот мозг; не сможем понять, о чем он мечтает и какие у него планы на будущее? Мы сможем воспринимать его, как машинку, и даже подчинить себе, заставить выполнять указания ( гипноз). Но как личность, как индивидуальность, как душа мы его не познаем(т.е., человека не познаем). Душа не предсказуема, непознаваема, неуловима и нематериальна. Душа ? частица Бога.
И так, пустота скопировала себя; от этого она не изменилась (что две пустоты, что одна ? одно и тоже Ничто). Но вот, что самое интересное: оказывается, пустота противоречит сама себе (она это поняла только после самопознания). Ведь пустота ? есть нейтральность (как в автомобиле: нейтралка ? это ни передний, ни задний ход, а в итоге, свободный, пустой, холостой ход двигателя). А для полной нейтральности необходима полнота, ибо без полноты нет того, с чем аннигилировать пустоту. Если нет полноты, то пустоты тоже нет. В этом противоречии пустота взорвалась (и все же взрыв), разделилась на «свет и тьму», то бишь, на полноту и пустоту. Ну а дальше все пошло само собой: из света постепенно образовалось все, что «видим». А Бог остался нейтральным: он стал целой системой, два главных элемента которой ? пустота и полнота (полнота бесконечная, так же как и пустота). Вместе они образуют Бога.
Если кто хочет подискутировать о божественности Иисуса Христа, то вы только свисните, я готов обсудить это (хотя Библию почти не читал. Кощунство, правда?).
Кстати, а я думаю, что думать может даже камень?
Что есть Бог, как понятие? Для меня всю жизнь Богом было приблизительно то же, чем является, к примеру, организм человека для одной единственной клетки из этого же организма. А еще Богом всегда было нечто непознанное и непознаваемое, грандиозное, а ещё то, что по всем параметрам сложнее и выше человека. Я думаю, что с этим согласятся все? (не соглашайтесь, так будет интереснее).
Лично мои допущения: Бог-это человечество (все люди, а не группы людей), а так же Вселенная, ну и так далее. Т.е., это его формы в разных исторических эпохах и локальных этно-группах. На самом деле, человек не может выбрать мать, родину и Бога. А Бог - для всех один, какие формы не обретет.
И так, Бог-это нечто, что было до Вселенной, а точнее, он есть Ничто, пустота, абсолютный вакуум (абсолют), не имеющий пространства и времени (но который всё это и создал после себя). Думаю, называть Его пустотой будет более понятно в моей речи, чем Ничто. Далее, эта пустота познала саму себя: «Вначале было Слово, Слово было у бога и Слово было Бог». Проще и короче говоря, информация пустоты (что есть по сути пустота) познала саму себя: пустота познала пустоту, информация записала себя в себе, самокопировалась, создала свой виртуальный образ в самой себе, запомнила себя. Тут же, как может информация храниться в пустоте?
Что такое информация? Здесь. Информация ? это и есть сама пустота. Материально ее не существует. Есть только материальные носители её, но сами ею не являются. Например, магнитный диск, в котором носителями являются намагниченные или размагниченные атомы. Но, для того чтобы прочитать информацию, мало чувствовать порядок намагниченности. Нужен «дешифратор» - компьютер, который по целой системе расшифровывает, подает на дисплей. Дисплей ? тоже только носитель, выпускающий электроны по порядку, по закономерности? Наконец, наши мозги ? тоже носитель, но не информация по сути. Даже если просмотреть пути электрических импульсов по нейронам, мы все равно не поймем, что видит, что представляет этот мозг; не сможем понять, о чем он мечтает и какие у него планы на будущее? Мы сможем воспринимать его, как машинку, и даже подчинить себе, заставить выполнять указания ( гипноз). Но как личность, как индивидуальность, как душа мы его не познаем(т.е., человека не познаем). Душа не предсказуема, непознаваема, неуловима и нематериальна. Душа ? частица Бога.
И так, пустота скопировала себя; от этого она не изменилась (что две пустоты, что одна ? одно и тоже Ничто). Но вот, что самое интересное: оказывается, пустота противоречит сама себе (она это поняла только после самопознания). Ведь пустота ? есть нейтральность (как в автомобиле: нейтралка ? это ни передний, ни задний ход, а в итоге, свободный, пустой, холостой ход двигателя). А для полной нейтральности необходима полнота, ибо без полноты нет того, с чем аннигилировать пустоту. Если нет полноты, то пустоты тоже нет. В этом противоречии пустота взорвалась (и все же взрыв), разделилась на «свет и тьму», то бишь, на полноту и пустоту. Ну а дальше все пошло само собой: из света постепенно образовалось все, что «видим». А Бог остался нейтральным: он стал целой системой, два главных элемента которой ? пустота и полнота (полнота бесконечная, так же как и пустота). Вместе они образуют Бога.
Если кто хочет подискутировать о божественности Иисуса Христа, то вы только свисните, я готов обсудить это (хотя Библию почти не читал. Кощунство, правда?).
Кстати, а я думаю, что думать может даже камень?
религия
блін... ну знову ви про християнського Бога..
це ж тупо)) забудьте про нього)
забули? давайте подумаємо про язичництво.
Бог теплого вітру, Бог холодного вітру...
Посварилися, закрутилися у двобій в урагані...)))
*це я щойно придумала)))))
я ж писала... от якщо відкинути думку про те, шо Бог - творець чогось там...
Може навпаки, може божества - результат еволюції... Еволюції, що обігнала людську...
Блін) я, говорячи про Бога, навіть не згадую про біблію, церкву і т.д...
Більше того, може їх багато... І може це узагалі просто явища природи зовсім не наділені ніяким вищим розумом... лише силою.
І просто створюють рівновагу...
Ви так зачепилися за Ієгову, шо аж противно стало...
Теж мені Бог... сина відправив до тупих створінь, які ж сам і зліпив?)))
маразматично...
а що як.. ну... просто припустіть. Що божества таки є. Просто невидиме, нематеріальне, що зберігає системність, циклічність... і т. д...
Закон земного тяжіння. Звідки у Землі сила (дух), аби притягувати?
маса, бла-бла-бла... А понту?))
це ж тупо)) забудьте про нього)
забули? давайте подумаємо про язичництво.
Бог теплого вітру, Бог холодного вітру...
Посварилися, закрутилися у двобій в урагані...)))
*це я щойно придумала)))))
я ж писала... от якщо відкинути думку про те, шо Бог - творець чогось там...
Може навпаки, може божества - результат еволюції... Еволюції, що обігнала людську...
Блін) я, говорячи про Бога, навіть не згадую про біблію, церкву і т.д...
Більше того, може їх багато... І може це узагалі просто явища природи зовсім не наділені ніяким вищим розумом... лише силою.
І просто створюють рівновагу...
Ви так зачепилися за Ієгову, шо аж противно стало...
Теж мені Бог... сина відправив до тупих створінь, які ж сам і зліпив?)))
маразматично...
а що як.. ну... просто припустіть. Що божества таки є. Просто невидиме, нематеріальне, що зберігає системність, циклічність... і т. д...
Закон земного тяжіння. Звідки у Землі сила (дух), аби притягувати?
маса, бла-бла-бла... А понту?))
не туди ви зайшли....
не туди ви зайшли....
копаєте не там.
Справа ж не в законах праведного життя чи в існуванні пекла/раю..
до чого тут?
це банально і суто по-християнськи... нецікаво коротше кажучи)
Чи вірите ви у існування божеств? ні, не людиноподібного субстрату, шо зліпив космос і зробив на ньому міні-ферму з усякої живності...
Я про те, що не підкоряється людині і не підкориться їй... Про щось (когось) сильнішого, могутнішого...
Можна ж розглянути це як новітнє явище природи))
З.І. щодо вашої логіки: недаремно ж християни завше кажуть, що людина - тілесна подоба Божа, що НІКОЛИ... НІКОЛИ не збагне суті речей, підвладних Богові, бо мізків замало.
У тому то і річ. Ви ж не повірите ні у що, поки самі для себе не обгрунтуєте з точку зору власної логіки...
Але (якщо опиратися на християнське вчення) ви потенційно не спроможні нічо зрозуміти, бо вроджено ТУПІ)))
нашо лізете у Божі справи? не дозволено вам знати таїнства сущого...
копаєте не там.
Справа ж не в законах праведного життя чи в існуванні пекла/раю..
до чого тут?
це банально і суто по-християнськи... нецікаво коротше кажучи)
Чи вірите ви у існування божеств? ні, не людиноподібного субстрату, шо зліпив космос і зробив на ньому міні-ферму з усякої живності...
Я про те, що не підкоряється людині і не підкориться їй... Про щось (когось) сильнішого, могутнішого...
Можна ж розглянути це як новітнє явище природи))
З.І. щодо вашої логіки: недаремно ж християни завше кажуть, що людина - тілесна подоба Божа, що НІКОЛИ... НІКОЛИ не збагне суті речей, підвладних Богові, бо мізків замало.
У тому то і річ. Ви ж не повірите ні у що, поки самі для себе не обгрунтуєте з точку зору власної логіки...
Але (якщо опиратися на християнське вчення) ви потенційно не спроможні нічо зрозуміти, бо вроджено ТУПІ)))
нашо лізете у Божі справи? не дозволено вам знати таїнства сущого...
ошло...
ошло...
пошло приписувати Бога до біблії.
бувають епізоди, коли надії нема. І з грудей чомусь виривається на волю: "БОЖЕ! Якщо ти Є...."
Так ясно, так яскраво і тонко відчувати порятунок від того, хто ніби стоїть за спиною.... Оберігає?
Коли витягують мало не з багна. З того світу... Ні, не з потойбічного. Зі світу відчаю і безсилля.
Хто ти, мій порятунку?
Коли життя складається з клаптиків того, що трапилося випадково, з випадкових людей, випадкових імен... Яка тут вбіса доля? Які тут закони?
...а щось таки постійно дає мені змогу знову винирнути з дна, надихатися...
Коли бачиш, що тебе захотіло зло, вже роззявило на твою тушку свого паскудного рота... Завмираєш, наляканий, заплющуєш очі!!!!...
але ні... Десь враз зникло, відступило... Іще один шанс усе змінити, може останній, може ні...
Можеш не звернути уваги. Пощастило...
а я... а я рефлексивно обертаюся назад. Хто ти? За що любиш мене?..
пошло приписувати Бога до біблії.
бувають епізоди, коли надії нема. І з грудей чомусь виривається на волю: "БОЖЕ! Якщо ти Є...."
Так ясно, так яскраво і тонко відчувати порятунок від того, хто ніби стоїть за спиною.... Оберігає?
Коли витягують мало не з багна. З того світу... Ні, не з потойбічного. Зі світу відчаю і безсилля.
Хто ти, мій порятунку?
Коли життя складається з клаптиків того, що трапилося випадково, з випадкових людей, випадкових імен... Яка тут вбіса доля? Які тут закони?
...а щось таки постійно дає мені змогу знову винирнути з дна, надихатися...
Коли бачиш, що тебе захотіло зло, вже роззявило на твою тушку свого паскудного рота... Завмираєш, наляканий, заплющуєш очі!!!!...
але ні... Десь враз зникло, відступило... Іще один шанс усе змінити, може останній, може ні...
Можеш не звернути уваги. Пощастило...
а я... а я рефлексивно обертаюся назад. Хто ти? За що любиш мене?..
Не зависит.
Не зависит.
А на счёт мусульман утерждать не буду, но насколько известно мне (и я сам склонен так считать), то религия Мухамада не несёт в себе такого разрушительного начала как джихад ("священная война"). Т.е., имхо, джихад - это искажённый ислам (подмятый под "политические" цели). Вот такие мусульманские секты "политического" толка (террористы, другими словами) и взращивают фанатиков, будущих смертников и террористов...
Кстати, я думаю, что фанатиков как таковых, которые сами по себе такими стали - не так уж и много (если не сказать единицы), а вот вырощенных, проработанных психологически - пруд пруди, к сожалению.
Крестовые походы - разве это истинное хрисианство? Ни в коем случае.
Джихад - разве истинный ислам? ...сомневаюсь
А на счёт мусульман утерждать не буду, но насколько известно мне (и я сам склонен так считать), то религия Мухамада не несёт в себе такого разрушительного начала как джихад ("священная война"). Т.е., имхо, джихад - это искажённый ислам (подмятый под "политические" цели). Вот такие мусульманские секты "политического" толка (террористы, другими словами) и взращивают фанатиков, будущих смертников и террористов...
Кстати, я думаю, что фанатиков как таковых, которые сами по себе такими стали - не так уж и много (если не сказать единицы), а вот вырощенных, проработанных психологически - пруд пруди, к сожалению.
Крестовые походы - разве это истинное хрисианство? Ни в коем случае.
Джихад - разве истинный ислам? ...сомневаюсь
буковкі))))
буковкі))))
та ну вас... копі паст? чи назубок вчили підручник з філософії?
я вже склала релігієзнавство рік тому, завтра складу філософію...
Можу перерахувати на пальцях хто ЩЕ з присутніх знає про існування науки "теології"...
А сенсу?
Мені особисто пофік як історично еволюціонувало поняття божеств. Спершу в міфології, потім у власне регілії...
Бо як би там не було, але навряд чи то є об"єктивний субстракт. Навіть не об"єктивна семантична одиниця "Бог". Для когось щось своє. Ми не вчили богослов"я... Далеко не кожному доводилося хоча б раз читати біблію.
Та запитай у когось чим різниться Православ"я з Католіцизмом... Хіба скажуть, що там "хрестяться" по-різному.
Але кожному відомо поняття "Бог".
Навіщо? Аби не почуватися самотнім... (шизоїдно правда..). Вірити, що хтось завше є поруч. Що захистить від злого. Чим не позитивний мотив?
Аби бути справедливо оціненим/засудженим. Люди ж недосконалі... Їх можна обманути, можна видатися надто добрим, можна вести аскетичний спосіб життя... Хто тобі суддя? Бог.
Для спокою... Знати, що ти праведник... Знати, що тебе чекає хепі енд...
Я мабуть ТРУ українка. Язичниця) Вважаю, що боги ходят поміж нас. Напівземні істоти, чия мудрість, досконалість вражає, притягує...
*мало не забула: ІМХО
та ну вас... копі паст? чи назубок вчили підручник з філософії?
я вже склала релігієзнавство рік тому, завтра складу філософію...
Можу перерахувати на пальцях хто ЩЕ з присутніх знає про існування науки "теології"...
А сенсу?
Мені особисто пофік як історично еволюціонувало поняття божеств. Спершу в міфології, потім у власне регілії...
Бо як би там не було, але навряд чи то є об"єктивний субстракт. Навіть не об"єктивна семантична одиниця "Бог". Для когось щось своє. Ми не вчили богослов"я... Далеко не кожному доводилося хоча б раз читати біблію.
Та запитай у когось чим різниться Православ"я з Католіцизмом... Хіба скажуть, що там "хрестяться" по-різному.
Але кожному відомо поняття "Бог".
Навіщо? Аби не почуватися самотнім... (шизоїдно правда..). Вірити, що хтось завше є поруч. Що захистить від злого. Чим не позитивний мотив?
Аби бути справедливо оціненим/засудженим. Люди ж недосконалі... Їх можна обманути, можна видатися надто добрим, можна вести аскетичний спосіб життя... Хто тобі суддя? Бог.
Для спокою... Знати, що ти праведник... Знати, що тебе чекає хепі енд...
Я мабуть ТРУ українка. Язичниця) Вважаю, що боги ходят поміж нас. Напівземні істоти, чия мудрість, досконалість вражає, притягує...
*мало не забула: ІМХО
А мне всегда цветные сны снятся...
А мені завжди кольорові сни сняться...
А інколи взагалі таке буває, що не можу визначити точно - де сон, а де реальність... Аж надто реалістичні сни... Або життя на сон схоже...
Інколи здається, що те, що в реальності бачу, мені вже колись снилося...
Про віщі сни...
Пам'ятаю, якось перед екзаменом з географії в 9-ом класі сильно хвилювалася - ниче не могла запам'ятати з тієї безглуздої екзаменаційної книжки... Весь вечір перед "екзекуцією" на взводі ходила... А вночі мені приснився сон, в якому я побачила номер квитка і його розташування, - №13 (таланить мені на це число...) у верхньому лівому кутку. На ранок прийшла, а там квитки не рівними рядами лежать, а тупо в купі - завуч все переплутала, аби ніхто не "смухлевал"). Спочатку хотіла з серединки квиток витягнути, але потім про сон пригадала і узяла той, що лежав ближче до напряму "зверху в лівому кутку"... І - про, диво! - витягнула свій щасливий 13-й квиток
А інколи взагалі таке буває, що не можу визначити точно - де сон, а де реальність... Аж надто реалістичні сни... Або життя на сон схоже...
Інколи здається, що те, що в реальності бачу, мені вже колись снилося...Про віщі сни...
Пам'ятаю, якось перед екзаменом з географії в 9-ом класі сильно хвилювалася - ниче не могла запам'ятати з тієї безглуздої екзаменаційної книжки... Весь вечір перед "екзекуцією" на взводі ходила... А вночі мені приснився сон, в якому я побачила номер квитка і його розташування, - №13 (таланить мені на це число...) у верхньому лівому кутку. На ранок прийшла, а там квитки не рівними рядами лежать, а тупо в купі - завуч все переплутала, аби ніхто не "смухлевал"). Спочатку хотіла з серединки квиток витягнути, але потім про сон пригадала і узяла той, що лежав ближче до напряму "зверху в лівому кутку"... І - про, диво! - витягнула свій щасливий 13-й квиток
Почему одним снятся цветные сны, а другим черно-белые?
Чому одним сняться кольорові сни, а іншим чорно-білі?
Одні люди говорять, що бачать кольорові сни, інші, що чорно-білі, а треті, що і ті та інші. Але на сьогоднішній день більшість дослідників в області сновидінь стверджують, що переважаючу більшість, якщо не всі люди, бачать кольорові сни в період фази швидкого сну, фази з швидким рухом очей. Існує так само припущення, що ті, хто заявляють, що вони ніколи не бачать кольорів, можливо, втратили недовговічні спогади про кольорові сни або не вважають кольори настільки важливими в сновидіннях, аби їх запам'ятовувати.
Деякі дослідники навіть висувають припущення, що сама ідея про чорно-білі сни виникла лише після того, як у людей з'явилося чорно-біле кіно, телебачення, фотографії в зіставлення з реальним барвистим світом.
Відоме дослідження 1942 роки, в яких більшість опитуваних повідомили, що бачать чорно-білі сни, не змогло підтвердити свої результати в дослідженні 2003 роки в університеті в Каліфорнії, де затверджувалося:
«Явно, що одна або інша (або обоє) групи опитуваних глибоко помиляються в базових характеристиках власних сновидінь».
Лише 18% в дослідженні 2003 роки заявили, що рідко або ніколи - бачили кольори уві сні, а в 1942 році був 71% чорно-білих снів.
У опиті, проведеному на сайті доктора Еріка Чадлера, психоаналітика з університету у Вашингтоні, 61% з декількох тисяч опитаних заявили, що завжди бачать кольорові сни, 31% - інколи бачать кольорові і 7% ніколи не бачать кольорові.
Коментар Е.Лууни:
У дослідженнях 1942 і 2003 років питання про кольорові сни було сформульоване таким чином: «Ви бачите кольори уві сні?» Крім того, наступним в опитувальнику було питання: «Деякі люди говорять, що коли вони слухають музику або чують розмови, вони спонтанно відчувають певні кольори – наприклад, хтось може відчувати зелений, слухаючи визначених музичний фрагмент. А у вас був досвід «кольорового» слуху?»
У дослідженні 2005 років (ті ж фахівці, що і в 2003 році) проводився одночасно опит про технічну просунутість, розглядався зв'язок між близьким знайомством з високими технологіями і частотою кольорових снів.
Результати:
Крім того, самі дослідники 2005 років (Е.Швіцгебель, Ч.Хуанг і І.Зоу) відзначають: «можливо, що деякі опитувані зрозуміли під питанням «бачити кольори» в сновидіннях, як натяк на деяких досвід, відмінний від нормальних кольорових снів».
Існує вірогідність, що і інші опитувані (і як багато з них) зрозуміли питання не так, як він мався на увазі. З таблиці видно, що малоосвічені люди ймовірно взагалі не зрозуміли про яких власне таких кольорах уві сні йде мова. Розумні учені дуже перемудрували з постановкою питання.
Проте, сам факт тимчасового впливу медіа на кольорові сни дослідження все ж підтверджують. Залишається відкритим питання, чи дійсно вони бачили чорно-білі сни, або це лише враження сплячого. Дослідники ставлять під сумніви, аби налагоджений еволюцією механізм сну, раптом тимчасово перемикався з кольорових снів на чорно-білих і назад.
Одні люди говорять, що бачать кольорові сни, інші, що чорно-білі, а треті, що і ті та інші. Але на сьогоднішній день більшість дослідників в області сновидінь стверджують, що переважаючу більшість, якщо не всі люди, бачать кольорові сни в період фази швидкого сну, фази з швидким рухом очей. Існує так само припущення, що ті, хто заявляють, що вони ніколи не бачать кольорів, можливо, втратили недовговічні спогади про кольорові сни або не вважають кольори настільки важливими в сновидіннях, аби їх запам'ятовувати.
Деякі дослідники навіть висувають припущення, що сама ідея про чорно-білі сни виникла лише після того, як у людей з'явилося чорно-біле кіно, телебачення, фотографії в зіставлення з реальним барвистим світом.
Відоме дослідження 1942 роки, в яких більшість опитуваних повідомили, що бачать чорно-білі сни, не змогло підтвердити свої результати в дослідженні 2003 роки в університеті в Каліфорнії, де затверджувалося:
«Явно, що одна або інша (або обоє) групи опитуваних глибоко помиляються в базових характеристиках власних сновидінь».
Лише 18% в дослідженні 2003 роки заявили, що рідко або ніколи - бачили кольори уві сні, а в 1942 році був 71% чорно-білих снів.
У опиті, проведеному на сайті доктора Еріка Чадлера, психоаналітика з університету у Вашингтоні, 61% з декількох тисяч опитаних заявили, що завжди бачать кольорові сни, 31% - інколи бачать кольорові і 7% ніколи не бачать кольорові.
Коментар Е.Лууни:
У дослідженнях 1942 і 2003 років питання про кольорові сни було сформульоване таким чином: «Ви бачите кольори уві сні?» Крім того, наступним в опитувальнику було питання: «Деякі люди говорять, що коли вони слухають музику або чують розмови, вони спонтанно відчувають певні кольори – наприклад, хтось може відчувати зелений, слухаючи визначених музичний фрагмент. А у вас був досвід «кольорового» слуху?»
У дослідженні 2005 років (ті ж фахівці, що і в 2003 році) проводився одночасно опит про технічну просунутість, розглядався зв'язок між близьким знайомством з високими технологіями і частотою кольорових снів.
Результати:
Крім того, самі дослідники 2005 років (Е.Швіцгебель, Ч.Хуанг і І.Зоу) відзначають: «можливо, що деякі опитувані зрозуміли під питанням «бачити кольори» в сновидіннях, як натяк на деяких досвід, відмінний від нормальних кольорових снів».
Існує вірогідність, що і інші опитувані (і як багато з них) зрозуміли питання не так, як він мався на увазі. З таблиці видно, що малоосвічені люди ймовірно взагалі не зрозуміли про яких власне таких кольорах уві сні йде мова. Розумні учені дуже перемудрували з постановкою питання.
Проте, сам факт тимчасового впливу медіа на кольорові сни дослідження все ж підтверджують. Залишається відкритим питання, чи дійсно вони бачили чорно-білі сни, або це лише враження сплячого. Дослідники ставлять під сумніви, аби налагоджений еволюцією механізм сну, раптом тимчасово перемикався з кольорових снів на чорно-білих і назад.
анекдот
Не втрималась... запостую вам анекдота.
Помирає чоловік. Попадає у рай. Його зустрічає апостол Петро
Чоловік: Вибачте, що Вас турбую, але в мене є одне питання
Апостол: Слухаю Вас
- Скажіть, а в чому був зміст мого життя?
- Вам дійсно потрібно це знати?
- Дуже
- Пам’ятаєте, Ви у 1990 році їздили у відрядження в Прагу?
- Так
- І Ви ще познайомились в купе з попутниками
- Та мабуть..
- І ви пішли разом у вагон-ресторан
- Ну напевно..
- І за сусіднім столиком сиділа жінка
- Можливо..
- І вона попросила вас передати їй сіль
- Еее.. може бути
- І ви передали їй сіль
- Швидше всього - так
- Ну от...
Помирає чоловік. Попадає у рай. Його зустрічає апостол Петро
Чоловік: Вибачте, що Вас турбую, але в мене є одне питання
Апостол: Слухаю Вас
- Скажіть, а в чому був зміст мого життя?
- Вам дійсно потрібно це знати?
- Дуже
- Пам’ятаєте, Ви у 1990 році їздили у відрядження в Прагу?
- Так
- І Ви ще познайомились в купе з попутниками
- Та мабуть..
- І ви пішли разом у вагон-ресторан
- Ну напевно..
- І за сусіднім столиком сиділа жінка
- Можливо..
- І вона попросила вас передати їй сіль
- Еее.. може бути
- І ви передали їй сіль
- Швидше всього - так
- Ну от...
мысли
С Идеей в сердце жить "веселее" и интереснее. Идея должна быть адекватной, не мелочной... Каждому, конечно, своё. Кто-то как тот уж на дне ущелья ("и жизнь его похожа на фруктовый кефир"), а кто-то как сокол в небесах, в погоне за мечтой... Да я никогда в жизни не соглашусь, что Мечты у человека быть не должно. Обретая мечту - фактически обретаешь себя, свой интерес, начинаешь понимать для чего ты пришёл в эту жизнь... Но найти себя сложно. Имхо, даже очень сложно... Но человек, который найдёт себя, я считаю сможет свернуть горы... Я не побоюсь прозвучать "высоко и оторвано от жизни", но так редко в жизни можно встретить "горящие сердца" - а горят идеей, целью, мечтой!..
Короче, я так понял обсуждать эти вопросы - дело тёмное... Тут можно все "споры" уладить тем, что каждый видит счастье по-своему, и навязывать своё видение счастья я не вправе... Вообще, тема широкая и счастье не определяется только наличием мечты, но тут уж каждый волен выбирать... Слава Богу, выбор у нас есть всегда... =((
Короче, я так понял обсуждать эти вопросы - дело тёмное... Тут можно все "споры" уладить тем, что каждый видит счастье по-своему, и навязывать своё видение счастья я не вправе... Вообще, тема широкая и счастье не определяется только наличием мечты, но тут уж каждый волен выбирать... Слава Богу, выбор у нас есть всегда... =((
полет
Я тут мимолетом пробегал, и краем уха прочитал, что вы тут, молодые люди, надеетесь на элексир молодости в будующем, не смотря на то, что ваша жизнь уже в 19 превратилась в нудное моглощение пищи. А ведь неужели она такой была всегда у вас? Сомневаюсь, ибо у вас были дни рождения (детские, когда целый месяц до этого ожидаешь, что же приготовили родители в подарок), у вас были игры в жмурки во дворе, футбол по колено в грязи разорваным мячом... Не знаю, что было у вас, нов детстве у вас, не сомневаюсь, было много чего интересного. Да неужели нельзя наслаждаться жизнью сейчас, оставив в конце рабочего дня все бытове заботы позади. Вы еще молоды, и у вас все впереди.
мы едим, чтобы жить, но не живем, чтобы есть. Поэтому не ищите смысл жизни, ибо прийдете лишь к жалкому выводу, что её смысл - сама жизнь. К чему тогда смерть?
мы едим, чтобы жить, но не живем, чтобы есть. Поэтому не ищите смысл жизни, ибо прийдете лишь к жалкому выводу, что её смысл - сама жизнь. К чему тогда смерть?
жизнь
Життя - лише період від народження до смерті однієї людини. Пекло? Рай?)) не смішіть мене...
Якщо є рай і є пекло - то лише під час самого життя, а не після нього...
Сенс? навчитися бачити, чути, відчувати... генерувати тепло... Заразити друга сумнівами, ворога - добром.
Знайти того, вартого вас, кого заберете до свого олімпу... кого мусите силоміць ощасливити своєю присутністю.
Дізнатися як це - коли нестерпно боляче, коли блаженно приємно, коли страшно, коли у гармонії з собою...
Довести своїм авторитетам, що ви перевершили їх сподівання. Перевершити власні сподівання щодо себе.
Назло прогнозам та перспективам досягти на перший погляд недосяжного.
Уміти бути потрібним... Уміти допомогти і уміти вчасно залишити у спокої.
Стати самому собі Богом: чистим і суб"єктивно досконалим (бажано Буддою - він мудрий).
ЯК - то вже ваше...
сенс мого саме зараз - не піддатися обставинам... Бути сильнішою за це
Якщо є рай і є пекло - то лише під час самого життя, а не після нього...
Сенс? навчитися бачити, чути, відчувати... генерувати тепло... Заразити друга сумнівами, ворога - добром.
Знайти того, вартого вас, кого заберете до свого олімпу... кого мусите силоміць ощасливити своєю присутністю.
Дізнатися як це - коли нестерпно боляче, коли блаженно приємно, коли страшно, коли у гармонії з собою...
Довести своїм авторитетам, що ви перевершили їх сподівання. Перевершити власні сподівання щодо себе.
Назло прогнозам та перспективам досягти на перший погляд недосяжного.
Уміти бути потрібним... Уміти допомогти і уміти вчасно залишити у спокої.
Стати самому собі Богом: чистим і суб"єктивно досконалим (бажано Буддою - він мудрий).
ЯК - то вже ваше...
сенс мого саме зараз - не піддатися обставинам... Бути сильнішою за це
мыли
Жизнь состоит из проблем и преодоления этих проблем, мы растем и учимся на наших проблемах, если Господь все будет делать за нас, тогда нет смысла в нашем существовании.
_ _ _
Почему? Почему от доброты люди становятся жестокими? Чем больше ты отдаешь, тем хуже к тeбе относятся. Я не хочу быть жестоким. Жестокость - это признак глупости... я живу среди глупых людей, но я люблю этих людей... наверное.
_ _ _
Слабый человек-тот, кто не признает своих ошибок, делая из этого шутку
_ _ _
Интелект и характер - вот цели настоящего образования.
-Dr.Martin Luther King Jr.
Наверно все слышали этот рассказ, я чють не заплакал:
В больнице, в двухместной палате, лежали два безнадежных больных. У них
были совершенно одинаковые койки, совершенно равные условия... Разница
была лишь в том, что один из них мог видеть единственное в палате окно,
а другой - нет, зато у него рядом была кнопка вызова медсестры. Шло
время, сменялись времена года... Тот, что лежал у окна, рассказывал
соседу обо всем, что там видел: что на улице идет дождь, сыплет снег
или светит солнце, что деревья то укрыты легким сверкающим кружевом,
то подернуты легкой весенней дымкой, то убраны зеленью или прощальным
желто-алым нарядом... Что по улице ходят люди, ездят машины... Что там
есть МИР.
И вот однажды случилось так, что первому, тому, кто лежал у окна,
ночью стало плохо. Он просил соседа вызвать медсестру, но тот почему-то
этого не сделал. И больной, лежащий у окна, умер.
На следующий день в палату привезли другого больного, и старожил
попросил, раз уж так получилось, положить его у окна. Его просьбу
выполнили - и он увидел наконец... Что окно выходит на глухую серую
стену, и кроме нее ничего за ним не видно. Он молчал какое-то время,
а потом попросил своего нового соседа:
- Знаешь... если мне ночью станет плохо... не вызывай медсестру.
Смерть Кощея в игле, игла в яйце, яйцо в утке, утка в зайце, заяц в шоке...
_ _ _
Почему? Почему от доброты люди становятся жестокими? Чем больше ты отдаешь, тем хуже к тeбе относятся. Я не хочу быть жестоким. Жестокость - это признак глупости... я живу среди глупых людей, но я люблю этих людей... наверное.
_ _ _
Слабый человек-тот, кто не признает своих ошибок, делая из этого шутку
_ _ _
Интелект и характер - вот цели настоящего образования.
-Dr.Martin Luther King Jr.
Наверно все слышали этот рассказ, я чють не заплакал:
В больнице, в двухместной палате, лежали два безнадежных больных. У них
были совершенно одинаковые койки, совершенно равные условия... Разница
была лишь в том, что один из них мог видеть единственное в палате окно,
а другой - нет, зато у него рядом была кнопка вызова медсестры. Шло
время, сменялись времена года... Тот, что лежал у окна, рассказывал
соседу обо всем, что там видел: что на улице идет дождь, сыплет снег
или светит солнце, что деревья то укрыты легким сверкающим кружевом,
то подернуты легкой весенней дымкой, то убраны зеленью или прощальным
желто-алым нарядом... Что по улице ходят люди, ездят машины... Что там
есть МИР.
И вот однажды случилось так, что первому, тому, кто лежал у окна,
ночью стало плохо. Он просил соседа вызвать медсестру, но тот почему-то
этого не сделал. И больной, лежащий у окна, умер.
На следующий день в палату привезли другого больного, и старожил
попросил, раз уж так получилось, положить его у окна. Его просьбу
выполнили - и он увидел наконец... Что окно выходит на глухую серую
стену, и кроме нее ничего за ним не видно. Он молчал какое-то время,
а потом попросил своего нового соседа:
- Знаешь... если мне ночью станет плохо... не вызывай медсестру.
Смерть Кощея в игле, игла в яйце, яйцо в утке, утка в зайце, заяц в шоке...
как писать письма
Президентові Російської Федерації
Єльцину Борису Миколайовичу
Від засудженого 15.10.1992 р.
Ростовським обл. судом
до вищої міри покарання —
страті громадянина
Росії і України
Чикатіло Андрія Романовіча
Прохання про помилування
Прошу Вас помилувати мене — зберегти, залишити мені життя. 40 років я відпрацював на благо нашої Батьківщини, 30 років в рядах КПРС на будівництвах Комунізму.
Все життя прожив в праці, в труднощах. Хочу пожити в новій відродженій Вільній Росії, при новій Конституції, де гарантовані всі свободи і Права людини, коли наша Росія повертається в число цивілізованих народів, після Комуністичного тиранення.
Все життя з раннього дитинства ми з моєю дружиною Феодосією Семенівною наполегливо працювали, сподівалися на примарне світле майбутнє, чекали усесвітньої Перемоги Комунізму. Нічого ми не нажили, лише принижували, переслідували нас, всяка ініціатива в праці присікалася — били по руках і мізках, щоб була загальна рівність в убогості.
Мені не хочеться вирушати з життя, залишати мою дружину — подругу важких багатьох років, хворого, безпорадного, вона не переживе. Три роки намагаються вселити мені і всій світовій громадській думці, що Чикатіло — злочинець, насильник, вбивця, людоїд. Без всяких фактів і доказів. У гонитві за сенсацією ніхто не помічає голослівних, надуманих тверджень.
Містять мене, хворої людини, в камері смертника, у сфабрикованій справі, без суду і без слідства. У мене психопатія шизоїдно-мозаїчного круга з сексуальними перверсіями, головні болі від черепномозкового тиску, безсоння, кошмари, аритмія серця. Моя історія хвороби залишилася в Шахтінськой психіатричній лікарні, довічно, безстроково.
Щоб залякати мене, спочатку посадили мене на три доби, без жодного оформлення і подзвонили дітям в інститути: «Тут сидить ваш батько, прокрався».
При мені дзвонили з міліції, щоб я добровільно написав заяву на звільнення, щоб не заважав хижакам. Так, в таких випадках я міняв місце роботи, переводився перекладом в іншу організацію — хоча це і не подобається тепер судді. Генеральний директор називав мене при всіх ФАШИСТОМ. Це мене — комуніста № 1. Всі партійні збори проходили однотипно, з однією доповіддю: «Генсек Черненко успішно веде нас до Комунізму, а Чикатіло контра, в опозиції сидить». Я написав у всі партійні органи знизу доверху: «Черненко був і залишиться редактором «Блокнота агітатора».
Колишній редактор стінгазети Генсек Чикатіло: я закінчив 5 факультетів п'яти університетів марксизму-ленінізму. У мене 8 дипломів і жодній професії. Чому я присвятив життя? То хіба після такої порції отрути-марксизму можна бути нормальним, орієнтуватися в житті?
Я — один-єдиний, хто безумовно вірив в швидку перемогу Комунізму у всьому світі, я був фанатик Комунізму, а останні лише агітували і слухали, і прикидалися. І ось моя трагедія збіглася з кризою Комунізму.
Я — жертва і знаряддя цього Монстра. Прошу реабілітовувати моїх діда і батька, відмінити смішний вирок 1984 р. на 3 місяці в'язниці за розкрадання того, що вкрав мій генеральний директор Палагин.
Моє життя пов'язане з життям Країни. Ми — мирні люди. Не чекали агресії Наполеона і Гітлера, але відповіли партизанщиною. Мене труїли, переслідували як скаженого вовка десятки років від народження, мене вигнали з роботи, з житла — на вокзали, в електрички, в лісосмуги. Я попереджав всіх: «Врятуйте, допоможіть». Але мафія Ассірії доконала мене.
Змусила мене перейти до партизанських методів захисту, проти всіх, хто йшов в партизанський ліс, переслідував мене, всіх агентів мафії я направляв як «мов» до командира партизанського загону.
Я захищав свою честь і свою хатину на барикаді до останнього. Прошу перевести мене до Москви, де можна говорити Правду про цю дивну, сенсаційну справу, щоб написати мемуари про моє трагічне життя, щоб зустрітися з фахівцями — юристами, сексопатологіями, психіатрами.
Прошу Вас залишити мені життя.
Єльцину Борису Миколайовичу
Від засудженого 15.10.1992 р.
Ростовським обл. судом
до вищої міри покарання —
страті громадянина
Росії і України
Чикатіло Андрія Романовіча
Прохання про помилування
Прошу Вас помилувати мене — зберегти, залишити мені життя. 40 років я відпрацював на благо нашої Батьківщини, 30 років в рядах КПРС на будівництвах Комунізму.
Все життя прожив в праці, в труднощах. Хочу пожити в новій відродженій Вільній Росії, при новій Конституції, де гарантовані всі свободи і Права людини, коли наша Росія повертається в число цивілізованих народів, після Комуністичного тиранення.
Все життя з раннього дитинства ми з моєю дружиною Феодосією Семенівною наполегливо працювали, сподівалися на примарне світле майбутнє, чекали усесвітньої Перемоги Комунізму. Нічого ми не нажили, лише принижували, переслідували нас, всяка ініціатива в праці присікалася — били по руках і мізках, щоб була загальна рівність в убогості.
Мені не хочеться вирушати з життя, залишати мою дружину — подругу важких багатьох років, хворого, безпорадного, вона не переживе. Три роки намагаються вселити мені і всій світовій громадській думці, що Чикатіло — злочинець, насильник, вбивця, людоїд. Без всяких фактів і доказів. У гонитві за сенсацією ніхто не помічає голослівних, надуманих тверджень.
Містять мене, хворої людини, в камері смертника, у сфабрикованій справі, без суду і без слідства. У мене психопатія шизоїдно-мозаїчного круга з сексуальними перверсіями, головні болі від черепномозкового тиску, безсоння, кошмари, аритмія серця. Моя історія хвороби залишилася в Шахтінськой психіатричній лікарні, довічно, безстроково.
Щоб залякати мене, спочатку посадили мене на три доби, без жодного оформлення і подзвонили дітям в інститути: «Тут сидить ваш батько, прокрався».
При мені дзвонили з міліції, щоб я добровільно написав заяву на звільнення, щоб не заважав хижакам. Так, в таких випадках я міняв місце роботи, переводився перекладом в іншу організацію — хоча це і не подобається тепер судді. Генеральний директор називав мене при всіх ФАШИСТОМ. Це мене — комуніста № 1. Всі партійні збори проходили однотипно, з однією доповіддю: «Генсек Черненко успішно веде нас до Комунізму, а Чикатіло контра, в опозиції сидить». Я написав у всі партійні органи знизу доверху: «Черненко був і залишиться редактором «Блокнота агітатора».
Колишній редактор стінгазети Генсек Чикатіло: я закінчив 5 факультетів п'яти університетів марксизму-ленінізму. У мене 8 дипломів і жодній професії. Чому я присвятив життя? То хіба після такої порції отрути-марксизму можна бути нормальним, орієнтуватися в житті?
Я — один-єдиний, хто безумовно вірив в швидку перемогу Комунізму у всьому світі, я був фанатик Комунізму, а останні лише агітували і слухали, і прикидалися. І ось моя трагедія збіглася з кризою Комунізму.
Я — жертва і знаряддя цього Монстра. Прошу реабілітовувати моїх діда і батька, відмінити смішний вирок 1984 р. на 3 місяці в'язниці за розкрадання того, що вкрав мій генеральний директор Палагин.
Моє життя пов'язане з життям Країни. Ми — мирні люди. Не чекали агресії Наполеона і Гітлера, але відповіли партизанщиною. Мене труїли, переслідували як скаженого вовка десятки років від народження, мене вигнали з роботи, з житла — на вокзали, в електрички, в лісосмуги. Я попереджав всіх: «Врятуйте, допоможіть». Але мафія Ассірії доконала мене.
Змусила мене перейти до партизанських методів захисту, проти всіх, хто йшов в партизанський ліс, переслідував мене, всіх агентів мафії я направляв як «мов» до командира партизанського загону.
Я захищав свою честь і свою хатину на барикаді до останнього. Прошу перевести мене до Москви, де можна говорити Правду про цю дивну, сенсаційну справу, щоб написати мемуари про моє трагічне життя, щоб зустрітися з фахівцями — юристами, сексопатологіями, психіатрами.
Прошу Вас залишити мені життя.
Спутник КЕО доставит ваше письмо потомкам через 50 тысяч лет
Супутник КЕО доставить ваш лист нащадкам через 50 тисяч років
В кінці 2007 року французька ракета Arianne виведе на орбіту 100-кілограмовий супутник КЕО, який понесе в космос послання жителів Землі майбутнім поколінням. У числі шести мільярдів повідомлень, які подорожуватимуть 50 тисяч років, можуть бути і ваші.
Перше, що неминуче приходить в голову, це фраза "в кращих радянських традиціях". Ну, або "совкових", грубо кажучи. Нагадаємо, як це було і буває в Росії до цих пір:
* "Лист в майбутнє" підписали 1200 артековцев зі всіх республік колишнього Радянського Союзу, потім його уклали в капсулу і запаяли в металеву ракету, яка все 40 років зберігалася на площі Вогнища Артека.
На урочистій лінійці ракету розпиляли і витягували звідти лист. Тодішні піонери "трохи заздрять" адресатам. Артековци-шестідесятникі передбачають також, що в СРСР-2000 переміг комунізм, люди щодня літають на Луну" і що, напевно, в Артеку вже є свій космодром".
* "Святкування закладки капсули послання до учасників Спартакіади 2047 років (брало участь 5 тисяч чоловік) зажадали додаткових заходів безпеки".
* "За декілька хвилин до початку третього тисячоліття глава Севастопольської міськадміністрації Леонід Жунько від імені севастопольців біля пам'ятного знаку засновникам міста заклав капсулу-послання в 2100 рік.
У нім, зокрема, говориться: "Дивлячись на 100 років вперед, ми бачимо Севастополь одним з головних портів причорномор'я, крупним світовим центром культури і туризму, містом військових моряків".
* "Що вчаться однією з гімназій Меркенського району Жамбильськой області розкрили металеву капсулу-послання, призначену піонерам 2000 років від піонерів 1968 років.
Капсула була розкрита на урочистій лінійці, в ній знаходилися листи, фотографії, а також детальний опис діяльності піонерських організацій. Послання з 1968 року сподобалося нинішнім гімназистам, і вони вирішили скласти аналогічне звернення — "Тобі, учень-2030".
* "У 2002 році виконується 45 років з дня створення обласної організації Самари Спілки журналістів Росії і 300 років Російського друку. Цього року в центрі Струковського парку буде закладено капсулу-послання журналістам 2057 років".
* "На вулиці Казакова, поряд з Курським вокзалом, на території колишнього авторемонтного заводу №6 мер столиці Юрій Лужков заклавши в бетон капсулу — "послання майбутнім поколінням".
* "Учасники операції по підйому атомного підводного човна "Курськ" спустили в зону знаходження затонулої субмарини капсулу з посланням.
У записці, зокрема, говориться, що представники Росії, Великобританії, Норвегії і Голландії "об'єдналися в єдиному прагненні вирвати з холодної темної безодні тіло загиблої субмарини".
* "Житель населеного пункту Пить-яхе Петро Коптелов виявив капсулу з посланням нащадкам. Лист був знайдений в одній з господарських споруд у дворі його будинки.
Серед пожовклих з розлученнями від вогкості паперів, було звернення співробітників будівельних організації в Західному Сибіру до людини 2000 років.
* "До тебе звертаються з минулого тисячоліття будівельники ліній електропередач в краю Тюменської Півночі. Було цікаво знайти тих, хто був сильний зухвалою мрією творити і будувати! Гордий тим, що став причетний до великої справи освоєння Півночі!", — говориться в нім.
Закладаючи цю капсулу, її автори навряд чи могли передбачити, що через 5 років звалиться СРСР, що через 7 років буде розстріляний парламент, що через 10 років всі лінії електропередач, у тому числі і побудовані мехколоною номер 158, триматиме в руках одна людина. Петро залишив капсулу собі на пам'ять: збирається зберігати в ній спирт".
* "Губернатор області Калінінграда Леонід Горбенко закладе під дах Кафедрального собору Кенігсберга (колишня назва Калінінграда), що зводиться, капсулу з посланням "До людей грядущих століть".
Зокрема, в губернаторському посланні сказано: "Ми звертаємося крізь нашарування років з XX століття, найкривавішого століття в історії людства, ми — віруючі, що зло буде переможене, і, на знак згоди і примирення народів, поновлюючі Кафедральний собор Кенігсберга і що будують Російський Православний Кафедральний собор".
* Президент А. Акаєв заклав у фундамент один з пам'ятників, що зводяться на Чон–таше, капсулу з посланням майбутнім поколінням. У нім, зокрема, говориться: "Напередодні ХХI століття ми живемо в незалежній, прагнучій до демократії країні..."
Ось такі справи. Вам може здатися, що ми надмірно приділили так багато друкарської площі всім цим цитатам.
Проте ми вважаємо, сенс в цьому є — якщо доведеться самим звертатися до майбутніх поколінь, непогано б взнати, як це робилося, аби, у тому числі, не повторювати чужих помилок.
Тим паче, що 50 тисяч років — це не жарт, а реальна можливість відправити до далекого майбутнього своє неповторне повідомлення є.
В усякому разі, так Reuters говорить. Значить, є така некомерційна програма — КЕО, яку веде група товаришів на чолі з французьким вченим Жаном-Марком Філіппом (Jean-Marc Philippe).
Звернення з сайту: "Запрошуємо всіх жителів Землі абсолютно безкоштовно взяти участь в проекті КЕО і допомогти людям майбутнього більше дізнатися про людей сьогодення.
Разом ми зможемо заново осмислити свої уявлення про сьогоднішній світ, розділити мрії, устремління і надії один одного так, щоб ми змогли відправити все це нашим далеким нащадкам.
КЕО — це колективний витвір мистецтва, яке відкрите для всіх. КЕО вибраний ЮНЕСЬКО як "Проект ХХI століття" і підтриманий європейською промисловістю.
Збір ваших повідомлень завершиться 31 грудня 2007 року. Всі зібрані матеріали відправляться в космос на борту супутника КЕО.
Будь-якій людині, що живе на Землі, поза залежністю ні від чого надаються чотири сторінки свободи і рівності. Всі отримані повідомлення без всякої цензури будуть завантажені на борт КЕО. Що ви думаєте про ваших нащадків?
Що ви бажаєте повідомити їх про ваше життя, ваші чекання, ваші сумніви, ваші бажання, ваші цінності, ваші емоції, ваші мрії?"
Чи не так, красива все-таки затія? Романтична. До речі, своє повідомлення максимум в 6 тисяч знаків ви вже можете відправити з цієї сторінки. Припаде, правда, заповнити нехитру анкету.
Вже отримана не одна тисяча повідомлень від людей у віці від 4 до 84 років на більш ніж 60 мовах з 181 країни. Всі повідомлення будуть відправлені до космосу на мові їх авторів.
Між іншим, програма КЕО оцінюється аж в $50 мільйонів, але всі витрати узяли на себе 20 з гаком європейських компаній, багато хто з яких має свої інтереси в космічній галузі.
Передбачається, що, покрутившись на орбіті 500 століть, супутник якимсь чином повернеться на Землю: "Якщо ми не наробимо дурощів, то існуватимемо і більше 50 тисяч років, адже це всього лише 1% від всього терміну життя людства на планеті", — відзначив Жан-Марк Філіпп.
Збір повідомлень в даний час проходит в Індії: за 2 з 20 днів перебування там група КЕО зустрілася з тисячею індійських студентів.
Тепер без багатого спадку і різноманітності культур Індії учасники проекту не уявляють собі космічну місію.
Само собою, виникають деякі питання, тому ми вирушаємо туди, де на них зазвичай відповідають — в розділ FAQ.
Чому програму назвали КЕО?
Ця назва мала бути прийнятною для всіх людей на Землі незалежно від їх віку, раси і так далі. Оскільки прикладів такої універсальності не існувало в нашому минулому або нашій міфології, було вирішено досліджувати звуки, загальні для більшості мов і вибрати ті, які використовуються найчастіше: [k], [e], і [o]... Так і народилося KEO, назва легковимовна для всіх.
Чому капсулу вирішено відправити до космосу, а не поховати, як завжди?
Тому що космос розбурхує людську уяву, до того ж KEO звертається до фантазії кожної людини. Крім того, якби ми вирішили ховати цю капсулу, довелося б вибирати місце, країну... А космос належить одночасно кожному окремо і нікому... KEO, звичайно, зіткнеться з небезпеками в космосі, але буде захищений від будь-якої катастрофи на Землі.
Яка вірогідність зіткнення супутника з метеоритами і космічним сміттям?
Головна небезпека для KEO — це можливість зіткнення з мікрометеоритами або космічним сміттям земного походження.
З цієї причини KEO буде захищений декількома шарами щитів, зроблених з алюмінію, титанових сплавів і вольфраму, розділених вакуумом.
Проте якщо люди будуть такими ж, як зараз, темпами засмічувати космос (+5% у рік) в подальші п'ятдесят років, то біля KEO фактично не буде шансів вижити.
З іншого боку, немає сумнівів, що будуть прийняті обмежувальні заходи, аби це запобігти — космічне сміття не лише піддає небезпеки дорогі військові, наукові і комерційні супутники, але і загрожує життям астронавтів.
Такі крупні космічні агентства як NASA і ESA вже розробляють програми, аби прибрати це сміття. Це і є та причина, по якій ми не вважаємо цей ризик істотним.
Чи можна гарантувати, що КЕО у повній цілості повернеться на Землю через 50 тисяч років?
Техніко-економічне обгрунтування, розроблене за період з 1996-го 1997-й рік, доводить, що безпечне повернення KEO на Землю можливо.
Навіть якщо супутник не буде пошкоджений, які гарантії, що збережуться самі повідомлення?
У липні 1998 року в Національній лабораторії GANIL був проведений експеримент: скляні диски, на яких будуть вигравійовані повідомлення, були піддані інтенсивній дії радіації.
Експеримент показав, що диски і дані на них залишилися неушкодженими навіть під впливом такої ж кількості космічної радіації, якою вони піддадуться через 50 тисяч років.
Як нащадки зможуть прочитати наші повідомлення?
Вочевидь, що всі існуючі програвачі до того моменту застаріють, і ми не братимемо на борт DVD-плеер.
Тому ми в даний час працюємо над створенням діаграм, які за допомогою простих символів пояснять нащадкам, як зробити DVD-плеер.
Чи можна прислати малюнки або фотографії?
Ні, приймаються лише текстові повідомлення. Малюнки і фотографії займають надто багато місця, до того ж це противоречит духу проекту.
Проте оскільки зображення і звуки формують образ нашого часу, вони будуть окремо представлені в "Сучасною Александрійською бібліотекою" — енциклопедією всіх знань, звичок і звичаїв людини ХХI століття ("Contemporary Library of Alexandria").
Як бути безграмотним людям?
Проект KEO залежить, по суті, від людської солідарності, що включає і здобуття повідомлень від тих, хто не уміє читати і писати.
Ми в даний час працюємо з декількома міжнародними організаціями, аби проект отримав ширший розголос, а так само розраховуємо на їх допомогу в зборі повідомлень.
Коли дитя почує про KEO в школі або побачить по телевізору, ми сподіваємося, що він розповість про це батьками або тим, хто вдягнеться в текст його усне повідомлення.
Як бути тим, у кого немає доступу в Інтернет?
Якщо ні у вас ні в школі, ні на роботі немає Інтернету, немає інтернет-кафе, ви можете відправити лист звичайною поштою: KEO, 15 rue de l'Ecole de Medecine, 75006 Paris, FRANCE.
На закінчення хочеться звернутися до тих, хто вирішиться відправити своє повідомлення: не пишіть гидот, не лайтеся даремно — все одно знайдеться той, хто донесе нащадкам і цей пласт нашої "культурної спадщини".
Напишіть що-небудь хороше і виразне, а то є підозріння, що нащадки і без наших послань будуть про нас вельми невтішної думки...
Відсебеньки: Якщо чесно я сповна закономірно сумніваюся що супутник провісить на орбіті аж 50000 років, але сповна приємний той факт що якщо навіть вирішать його зняти через 1000 років, все одно моє повідомлення буде серед інших, я вже відправив свою "вестку" до бази, справи за вами.
В кінці 2007 року французька ракета Arianne виведе на орбіту 100-кілограмовий супутник КЕО, який понесе в космос послання жителів Землі майбутнім поколінням. У числі шести мільярдів повідомлень, які подорожуватимуть 50 тисяч років, можуть бути і ваші.
Перше, що неминуче приходить в голову, це фраза "в кращих радянських традиціях". Ну, або "совкових", грубо кажучи. Нагадаємо, як це було і буває в Росії до цих пір:
* "Лист в майбутнє" підписали 1200 артековцев зі всіх республік колишнього Радянського Союзу, потім його уклали в капсулу і запаяли в металеву ракету, яка все 40 років зберігалася на площі Вогнища Артека.
На урочистій лінійці ракету розпиляли і витягували звідти лист. Тодішні піонери "трохи заздрять" адресатам. Артековци-шестідесятникі передбачають також, що в СРСР-2000 переміг комунізм, люди щодня літають на Луну" і що, напевно, в Артеку вже є свій космодром".
* "Святкування закладки капсули послання до учасників Спартакіади 2047 років (брало участь 5 тисяч чоловік) зажадали додаткових заходів безпеки".
* "За декілька хвилин до початку третього тисячоліття глава Севастопольської міськадміністрації Леонід Жунько від імені севастопольців біля пам'ятного знаку засновникам міста заклав капсулу-послання в 2100 рік.
У нім, зокрема, говориться: "Дивлячись на 100 років вперед, ми бачимо Севастополь одним з головних портів причорномор'я, крупним світовим центром культури і туризму, містом військових моряків".
* "Що вчаться однією з гімназій Меркенського району Жамбильськой області розкрили металеву капсулу-послання, призначену піонерам 2000 років від піонерів 1968 років.
Капсула була розкрита на урочистій лінійці, в ній знаходилися листи, фотографії, а також детальний опис діяльності піонерських організацій. Послання з 1968 року сподобалося нинішнім гімназистам, і вони вирішили скласти аналогічне звернення — "Тобі, учень-2030".
* "У 2002 році виконується 45 років з дня створення обласної організації Самари Спілки журналістів Росії і 300 років Російського друку. Цього року в центрі Струковського парку буде закладено капсулу-послання журналістам 2057 років".
* "На вулиці Казакова, поряд з Курським вокзалом, на території колишнього авторемонтного заводу №6 мер столиці Юрій Лужков заклавши в бетон капсулу — "послання майбутнім поколінням".
* "Учасники операції по підйому атомного підводного човна "Курськ" спустили в зону знаходження затонулої субмарини капсулу з посланням.
У записці, зокрема, говориться, що представники Росії, Великобританії, Норвегії і Голландії "об'єдналися в єдиному прагненні вирвати з холодної темної безодні тіло загиблої субмарини".
* "Житель населеного пункту Пить-яхе Петро Коптелов виявив капсулу з посланням нащадкам. Лист був знайдений в одній з господарських споруд у дворі його будинки.
Серед пожовклих з розлученнями від вогкості паперів, було звернення співробітників будівельних організації в Західному Сибіру до людини 2000 років.
* "До тебе звертаються з минулого тисячоліття будівельники ліній електропередач в краю Тюменської Півночі. Було цікаво знайти тих, хто був сильний зухвалою мрією творити і будувати! Гордий тим, що став причетний до великої справи освоєння Півночі!", — говориться в нім.
Закладаючи цю капсулу, її автори навряд чи могли передбачити, що через 5 років звалиться СРСР, що через 7 років буде розстріляний парламент, що через 10 років всі лінії електропередач, у тому числі і побудовані мехколоною номер 158, триматиме в руках одна людина. Петро залишив капсулу собі на пам'ять: збирається зберігати в ній спирт".
* "Губернатор області Калінінграда Леонід Горбенко закладе під дах Кафедрального собору Кенігсберга (колишня назва Калінінграда), що зводиться, капсулу з посланням "До людей грядущих століть".
Зокрема, в губернаторському посланні сказано: "Ми звертаємося крізь нашарування років з XX століття, найкривавішого століття в історії людства, ми — віруючі, що зло буде переможене, і, на знак згоди і примирення народів, поновлюючі Кафедральний собор Кенігсберга і що будують Російський Православний Кафедральний собор".
* Президент А. Акаєв заклав у фундамент один з пам'ятників, що зводяться на Чон–таше, капсулу з посланням майбутнім поколінням. У нім, зокрема, говориться: "Напередодні ХХI століття ми живемо в незалежній, прагнучій до демократії країні..."
Ось такі справи. Вам може здатися, що ми надмірно приділили так багато друкарської площі всім цим цитатам.
Проте ми вважаємо, сенс в цьому є — якщо доведеться самим звертатися до майбутніх поколінь, непогано б взнати, як це робилося, аби, у тому числі, не повторювати чужих помилок.
Тим паче, що 50 тисяч років — це не жарт, а реальна можливість відправити до далекого майбутнього своє неповторне повідомлення є.
В усякому разі, так Reuters говорить. Значить, є така некомерційна програма — КЕО, яку веде група товаришів на чолі з французьким вченим Жаном-Марком Філіппом (Jean-Marc Philippe).
Звернення з сайту: "Запрошуємо всіх жителів Землі абсолютно безкоштовно взяти участь в проекті КЕО і допомогти людям майбутнього більше дізнатися про людей сьогодення.
Разом ми зможемо заново осмислити свої уявлення про сьогоднішній світ, розділити мрії, устремління і надії один одного так, щоб ми змогли відправити все це нашим далеким нащадкам.
КЕО — це колективний витвір мистецтва, яке відкрите для всіх. КЕО вибраний ЮНЕСЬКО як "Проект ХХI століття" і підтриманий європейською промисловістю.
Збір ваших повідомлень завершиться 31 грудня 2007 року. Всі зібрані матеріали відправляться в космос на борту супутника КЕО.
Будь-якій людині, що живе на Землі, поза залежністю ні від чого надаються чотири сторінки свободи і рівності. Всі отримані повідомлення без всякої цензури будуть завантажені на борт КЕО. Що ви думаєте про ваших нащадків?
Що ви бажаєте повідомити їх про ваше життя, ваші чекання, ваші сумніви, ваші бажання, ваші цінності, ваші емоції, ваші мрії?"
Чи не так, красива все-таки затія? Романтична. До речі, своє повідомлення максимум в 6 тисяч знаків ви вже можете відправити з цієї сторінки. Припаде, правда, заповнити нехитру анкету.
Вже отримана не одна тисяча повідомлень від людей у віці від 4 до 84 років на більш ніж 60 мовах з 181 країни. Всі повідомлення будуть відправлені до космосу на мові їх авторів.
Між іншим, програма КЕО оцінюється аж в $50 мільйонів, але всі витрати узяли на себе 20 з гаком європейських компаній, багато хто з яких має свої інтереси в космічній галузі.
Передбачається, що, покрутившись на орбіті 500 століть, супутник якимсь чином повернеться на Землю: "Якщо ми не наробимо дурощів, то існуватимемо і більше 50 тисяч років, адже це всього лише 1% від всього терміну життя людства на планеті", — відзначив Жан-Марк Філіпп.
Збір повідомлень в даний час проходит в Індії: за 2 з 20 днів перебування там група КЕО зустрілася з тисячею індійських студентів.
Тепер без багатого спадку і різноманітності культур Індії учасники проекту не уявляють собі космічну місію.
Само собою, виникають деякі питання, тому ми вирушаємо туди, де на них зазвичай відповідають — в розділ FAQ.
Чому програму назвали КЕО?
Ця назва мала бути прийнятною для всіх людей на Землі незалежно від їх віку, раси і так далі. Оскільки прикладів такої універсальності не існувало в нашому минулому або нашій міфології, було вирішено досліджувати звуки, загальні для більшості мов і вибрати ті, які використовуються найчастіше: [k], [e], і [o]... Так і народилося KEO, назва легковимовна для всіх.
Чому капсулу вирішено відправити до космосу, а не поховати, як завжди?
Тому що космос розбурхує людську уяву, до того ж KEO звертається до фантазії кожної людини. Крім того, якби ми вирішили ховати цю капсулу, довелося б вибирати місце, країну... А космос належить одночасно кожному окремо і нікому... KEO, звичайно, зіткнеться з небезпеками в космосі, але буде захищений від будь-якої катастрофи на Землі.
Яка вірогідність зіткнення супутника з метеоритами і космічним сміттям?
Головна небезпека для KEO — це можливість зіткнення з мікрометеоритами або космічним сміттям земного походження.
З цієї причини KEO буде захищений декількома шарами щитів, зроблених з алюмінію, титанових сплавів і вольфраму, розділених вакуумом.
Проте якщо люди будуть такими ж, як зараз, темпами засмічувати космос (+5% у рік) в подальші п'ятдесят років, то біля KEO фактично не буде шансів вижити.
З іншого боку, немає сумнівів, що будуть прийняті обмежувальні заходи, аби це запобігти — космічне сміття не лише піддає небезпеки дорогі військові, наукові і комерційні супутники, але і загрожує життям астронавтів.
Такі крупні космічні агентства як NASA і ESA вже розробляють програми, аби прибрати це сміття. Це і є та причина, по якій ми не вважаємо цей ризик істотним.
Чи можна гарантувати, що КЕО у повній цілості повернеться на Землю через 50 тисяч років?
Техніко-економічне обгрунтування, розроблене за період з 1996-го 1997-й рік, доводить, що безпечне повернення KEO на Землю можливо.
Навіть якщо супутник не буде пошкоджений, які гарантії, що збережуться самі повідомлення?
У липні 1998 року в Національній лабораторії GANIL був проведений експеримент: скляні диски, на яких будуть вигравійовані повідомлення, були піддані інтенсивній дії радіації.
Експеримент показав, що диски і дані на них залишилися неушкодженими навіть під впливом такої ж кількості космічної радіації, якою вони піддадуться через 50 тисяч років.
Як нащадки зможуть прочитати наші повідомлення?
Вочевидь, що всі існуючі програвачі до того моменту застаріють, і ми не братимемо на борт DVD-плеер.
Тому ми в даний час працюємо над створенням діаграм, які за допомогою простих символів пояснять нащадкам, як зробити DVD-плеер.
Чи можна прислати малюнки або фотографії?
Ні, приймаються лише текстові повідомлення. Малюнки і фотографії займають надто багато місця, до того ж це противоречит духу проекту.
Проте оскільки зображення і звуки формують образ нашого часу, вони будуть окремо представлені в "Сучасною Александрійською бібліотекою" — енциклопедією всіх знань, звичок і звичаїв людини ХХI століття ("Contemporary Library of Alexandria").
Як бути безграмотним людям?
Проект KEO залежить, по суті, від людської солідарності, що включає і здобуття повідомлень від тих, хто не уміє читати і писати.
Ми в даний час працюємо з декількома міжнародними організаціями, аби проект отримав ширший розголос, а так само розраховуємо на їх допомогу в зборі повідомлень.
Коли дитя почує про KEO в школі або побачить по телевізору, ми сподіваємося, що він розповість про це батьками або тим, хто вдягнеться в текст його усне повідомлення.
Як бути тим, у кого немає доступу в Інтернет?
Якщо ні у вас ні в школі, ні на роботі немає Інтернету, немає інтернет-кафе, ви можете відправити лист звичайною поштою: KEO, 15 rue de l'Ecole de Medecine, 75006 Paris, FRANCE.
На закінчення хочеться звернутися до тих, хто вирішиться відправити своє повідомлення: не пишіть гидот, не лайтеся даремно — все одно знайдеться той, хто донесе нащадкам і цей пласт нашої "культурної спадщини".
Напишіть що-небудь хороше і виразне, а то є підозріння, що нащадки і без наших послань будуть про нас вельми невтішної думки...
Відсебеньки: Якщо чесно я сповна закономірно сумніваюся що супутник провісить на орбіті аж 50000 років, але сповна приємний той факт що якщо навіть вирішать його зняти через 1000 років, все одно моє повідомлення буде серед інших, я вже відправив свою "вестку" до бази, справи за вами.
понедельник, 25 августа 2008 г.
М-дя =)
Относительно описалова - я тоже полностью согласен. Но пока что у нас нет возможности решить эту проблему силовым методом. От того что будут баны не увеличится количество людей, понимающих необходимость описания в целом. Бан поможет если нужно оградить всех и себя в первую очередь от тлетворного влияния некой особи, но не более.
FireStorm отдельный случай - он принципиально игнорит вообще все, о чем мы тут говорим. Мне тоже это далеко не по душе, но его антипример далеко не самый характерный.
Что до Alchemist'а, думаю, ситуация уже прояснилась. Для тех кто не застал разговор на эту тему в миничате - поясняю: юзверь дважды менял торрент-клиент и, соответственно, пересоздавал все свои торренты. ничего предосудительного кроме элементарного незнания как присоединиться к раздаче.
Что до того, что существует Вселенская несправедливость относительно релизеров и тех, кто просто наживается на релизах, то да, такая ситуация имеет место быть. Замечу, что торрент, как и все другие р2р-протоколы отдают приоритет не количеству релизов, а каналу, через который они раздаются. На большинстве трекеров в инете у широкой публики нет права готовить релизы, поэтому ситуация когда есть несколько релизеров с 100+ торрентами - повседневность. С другой стороны, в нете траффик далеко небесплатен, как вы, наверное, уже знаете... поэтому в почете те, кто вложил в трекер самый большой трафф, а, значит, самую большую сумму.
Да, эти акценты не отвечают нашей действительности, но изменить их практически нереально на данном этапе.
Что до обид - уж постарайтесь не обижаться. Орден найдет героя, который делает качественные релизы. Участие в любом его виде почетно и забыто не будет.
Относительно описалова - я тоже полностью согласен. Но пока что у нас нет возможности решить эту проблему силовым методом. От того что будут баны не увеличится количество людей, понимающих необходимость описания в целом. Бан поможет если нужно оградить всех и себя в первую очередь от тлетворного влияния некой особи, но не более.
FireStorm отдельный случай - он принципиально игнорит вообще все, о чем мы тут говорим. Мне тоже это далеко не по душе, но его антипример далеко не самый характерный.
Что до Alchemist'а, думаю, ситуация уже прояснилась. Для тех кто не застал разговор на эту тему в миничате - поясняю: юзверь дважды менял торрент-клиент и, соответственно, пересоздавал все свои торренты. ничего предосудительного кроме элементарного незнания как присоединиться к раздаче.
Что до того, что существует Вселенская несправедливость относительно релизеров и тех, кто просто наживается на релизах, то да, такая ситуация имеет место быть. Замечу, что торрент, как и все другие р2р-протоколы отдают приоритет не количеству релизов, а каналу, через который они раздаются. На большинстве трекеров в инете у широкой публики нет права готовить релизы, поэтому ситуация когда есть несколько релизеров с 100+ торрентами - повседневность. С другой стороны, в нете траффик далеко небесплатен, как вы, наверное, уже знаете... поэтому в почете те, кто вложил в трекер самый большой трафф, а, значит, самую большую сумму.
Да, эти акценты не отвечают нашей действительности, но изменить их практически нереально на данном этапе.
Что до обид - уж постарайтесь не обижаться. Орден найдет героя, который делает качественные релизы. Участие в любом его виде почетно и забыто не будет.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)
Сообщения
